На відміну від офіційного спілкування з медіа, інтерв’ю клубній пресслужбі заборонити Ігорю Йовічевічу ніхто не може.
– Думаю, що результат закономірний. Ми двічі відігралися у меншості – не знаю, коли таке тут траплялося останній раз. Це доказ характеру команди, і можу лише привітати її за ці зусилля, за хоробрість. Так пресингувати у меншості! Я просто кайфував! Вірив до кінця в перемогу, і шкода, що не забив Назаренко. Але в той же час і Паст нас виручив. Тож, загалом, закономірний результат у важкому матчі. Ворскла показала, що є єврокомандою, і якщо ми прагнемо до того місця, маємо приїжджати сюди з авторитетом та перемагати з хоробрість та сміливістю. В перші 25-30 хвилин ми відчували незіграність, хвилювання першого матчу. Але потім вирівняли гру, взяли м’яч під контроль. У другому таймі і гол, і вилучення змусили бути нас ще хоробрішими. Взяли матч під контроль: контролювали і простір без м’яча, і скористалися своїми моментами. Обожнюю цю команду! Знаю, що будемо рости. Не робитимемо остаточних висновків після першого матчу. Це марафон. І золоте очко, яке ми взяли сьогодні, може бути на кшталт перемоги, якщо здолаємо у наступному турі Чорноморець.
Не знаю, що постійно відбувається у матчах з Ворсклою. В минулому чемпіонаті ми також грали тут у меншості. Мусиш пролити кров, щоб претендувати на перемогу. Там поза грою, там сумнівна ситуація… Моя реакція як тренера означає, що я не камінь. Футбол це гра емоцій. Вони визнали ту ситуацію, але вилучили мене. Нічого, йдемо далі. Я теж мушу зробити висновки.