Напередодні зимових свят прес-служба спілкується з гравцями СК «Дніпро-1» про результати минулого року та завдання на наступне півріччя.
На цей раз ми говорили з півзахисником, Олександром Сніжко, який поділився своїми враженнями про становлення клубу та результати кінця сезону.
-Олександре, що стало пам’ятним в ці минулі півроку?
-Більш за все запам’яталось становлення самої команди, як розвивалися події, були перші невдачі та «човловічі» розбори польотів з тренерами. В цілому, ми дуже не просто рухались до першого місця в турнірній таблиці, адже були підйоми і спади, серед яких важкі матчі, осічки, що не давали спокою. Наприклад, у матчах з «Металістом-1925» та ФК «Дніпро» у на відчувалося дуже серйозне напруження, яке не притаманне взагалі рівню Другої ліги. А за емоційністю та розвитком подій, яскраво згадується матч у Львові, який дав можливість нам з хорошим настроєм йти у відпустку. Святкування нашої перемоги після чвертьфіналу Кубку України можна порівняти із святкуванням перемоги у Формулі-1 (посміхається).
-Згадай особисто для себе найбільш вдалі і невдалі ігри. Чому саме вони?
– Вважаю, що ті матчі були поганими, де ми створювали мінімальну кількість атакувальних дій та гольових моментів. Показовим був матч з «Миром», де ми лише один раз влучно вдарили по воротах, і звісно, така гра не принесла нам позитивного результату. Можливо, якось розслаблено до гри віднеслись. Також ті матчі, де нам не вдавалось забити, вважаю, поганими. Наприклад, гра проти ФК «Дніпро». Початок і середину сезону можна назвати для нас складними, а вже в кінці року почали набирати ходу, бо всі вже розуміли свої завдання та функції, могли передбачувати від кого і що можна очікувати. Якщо я грав на фланзі з Польовим та Хучбаровим, то можу сказати по нашій трійці, що ми були зіграні і добре розуміли один одного. А ще фізичний стан команди в кінці року покращився, особисто по собі суджу – накат пішов і плюс емоційна складова. Ми припинили вигризати матчі у другому таймі, як спочатку, з тим же «Судобудівником» та «Миколаєвом». При всій повазі до них, так само, як і до «Інгульця-2», я не вважаю їх сильними суперниками, але лише у другому колі ми почали робити з перших хвилин те, що мали робити спочатку – у нас зникла знервованість, і ми почали отримувати справжнє задоволення від гри.
-З ким з партнерів за цей час у тебе склалися найбільш теплі відношенні?
-Я не хочу нікого виділяти, адже з усіма хороші відносини. Проте, читаючи новини футболу, я взнав, що деякі хлопці з команди, скоріш за все, підуть від нас. І мені буде не вистачати чогось у спілкуванні, адже з кожним є певний зв’язок та цікаві спогади. Є одна людина, за якою я буду більш за всіх скучати, але не можу сказати, хто це (посміхається).
-Як плануєш провести відпустку?
-Поки не скажу, це – секрет. Деякі гравці команди після Львову залишилися там, на відпустку. Всі – у відпустку, а я буду святкувати Новий рік на базі, з м’ячем та у тренажерному залі (сміється).
-Який тост, пов’язаний з командою, ти піднімеш за новорічним столом?
-Перший тост – за СК «Дніпро-1» з побажанням успіхів та перемог, і якомога далі пройти у Кубку. Тренери вже окреслили завдання, тому, чим чорт не жартує, і у фінал потрапимо. Рідним хочу побажати, в першу чергу, здоров`я, бо в мене бабуся та дідусь похилого віку, і після кожного стресового матчу, дідусь не спить до ранку. Вболівальникам дякую, що постійно з нами, і бажаю їм сил і надалі нас підтримувати.
-Які цілі особисто для себе ти ставиш в 2018 році?
-Хочу продовжувати у тому ж дусі, додавати в тих компонентах, які зараз не даються мені. Дмитро Станіславович якось сказав, що крім Крави, у нас нема кому забити гол зі штрафного. Тому, над цим буду працювати, щоб хоча б кілька м’ячів у наступному півріччі забити з далекої відстані. А як будь-якому атакуючому гравцю хочеться більше забивати і віддавати передач, а також – максимально корисно та результативно грати у атаці. Тренер з фізпідготовки вже дав план занять після Нового Року, так що, скоро знову почнемо готуватися і прибавляти форму, щоб не розслаблятися (посміхається).
Прес-служба СК «Дніпро-1»