Капітан СК «Дніпро-1» Сергій Кравченко поділився власними враженнями після матчу проти ковалівського «Колосу» (1:1):
-Образливо пропускати такі голи на останніх секундах матчу, звідси таке відчуття, що ми програли зустріч, хоча і не програли, а зіграли з хорошою командою у гостях внічию, але є відчуття після такого голу, що програли. Проте, знову таки, ми у минулому турі «Прикарпаттю» забили у компенсований час, зараз пропустили так само перед фінальним свистком, тож, у футболі воно все повертається. Гра була хороша, цікава і бойова. На мій погляд, зустрілися дві кращі команди Першої ліги, тому багато гострих моментів не було, а якщо об’єктивно на все подивитися, то гра була нічийною. Але, все одно, образливо пропускати в кінці матчу, і взагалі я вважаю, що ми діяли погостріше.
– Ви сьогодні багато сварилися і з суперниками, і з арбітром. Не боялися нарватися на неприємності від суддів?
– Ну з тим же Лисенком – це емоції, і це є всюди. Подивиться Англію, там ніхто не з’ясовує відношення, а просто панують на полі емоції. А щодо головного арбітра, то у другому таймі він почав всі контакти свистіти на користь господарів, обклав нас штрафними, не знаю що у них там в перерві відбувалося. Згадайте моменти, коли за зрив атаки Бровченку дали жовту картку, а коли Сахневич грубо зіграв проти Назаренка, то арбітр на це ніяк не відреагував, хоча у нього це була б вже друга жовта картка. Нехай це буде на його совісті. Я не кажу, що він слабо відсудив, але його симпатії були на боці «Колосу».
– Тут можна згадати і травму Юрчука?
– І це теж. Суддя все красиво говорить, що Сахневич підсковзнувся, але у тому і справа – він не підсковзнувся, а котився, і я вважаю, що там чиста червона картка. М’яч в руках у воротаря, а суперник на нього котиться, в результаті у голкіпера перелом. Я не кажу, що він це зробив спеціально, але і він не підсковзнувся. Це різні речі. Сахневич намагався зіграти до кінця, але навіщо це робити на слизькому полі? На мій погляд тут мало бути вилучення.
– Під час гри панували емоції і на полі, і на трибунах. Щойно ми спілкувалися із Юрієм Березою, і він сказав, що в одному з моментів кричав вам, щоб трохи заспокоївся. Чутно це було?
– Ні, нічого не чув, що кричав президент. Я сам розумів, що у мене вже є жовта картка, що потрібно бути більш спокійним, і не підвести команду. Але це футбол. Я, намагався ні з ким не сперечатися, щоб не нарватися на другу жовту картку.
– А що скажете про фол, коли м’яч вам потрапив у руку, після чого суперники пробили штрафний у поперечину?
– Ось дивиться, вчорашній момент в матчі «Шахтар» – «Десна», коли м’яч влучив у руку Крівцову, і нічого арбітр не зафіксував. А Лисенко завдавав удар в мене у притул, і рука у мене знаходилась в сантиметрах від корпусу, і я нікуди не міг її діти. Я не грав там рукою спеціально. Він каже: «Там штрафний і подякуй, що не дали другу жовту». Я відповідаю: «А за що мені жовту картку давати, якщо я не грав рукою?» Питаю: «Ви учора футбол дивилися?» Він каже: «Ну так, там він нічого не дав». Ото ж, нехай між собою розберуться, коли вони свистять порушення правил за гру рукою, а коли – ні. Так що не знаю, як вони трактують, а просто привів приклад вчорашнього матчу.
Прес-служба СК «Дніпро-1»