Збір у Туреччині став першим в житті представників дніпровської Академії, хлопців 2001 року народження – захисника Кирила Зайкова, півзахисника Івана Литвиненка та форварда Кирила Ховайка. Перед відльотом вони відповіли на кілька запитань клубної прес-служби.
Іван Литвиненко:
– Ігоре, триває перший етап підготовки до весняної частини сезону. У Академіків все в порядку?
– Так, все гаразд. Такий шанс буває дуже рідко, адже ми ще доволі молоді, але колектив нас дуже тепло прийняв, а тренувальний процес у порівнянні з Академією зовсім інший. Зараз повна концентрація на зборах, на тренуваннях, ніякого розслаблення. Хлопці з команди постійно підбадьорюють і підтримують, досвідчені Сергій Кравченко і Володимир Польовий у всьому допомагають, тому все в порядку.
– А які три головні речі ти береш на збори?
– У першу чергу – це бутси, це обов’язково. Далі – мозок (розум) і мабуть гарний настрій, адже без цього ніяка справа не піде, і потрібно на все дивитися із посмішкою, нас так і навчали: якщо щось не вийшло, то нічого страшного – вдасться наступного разу.
Кирило Ховайко:
– Кирило, які відчуття у тебе від роботи у першій команді?
– Все триває добре. Для мене це тільки перший подібний збір в житті, але надіюся, що все буде добре. Буду працювати і тренуватися.
– Наскільки ця робота відрізняється від того, що ви робити в Академії?
– Звичайно, тренування різні. В Академії полегше, а в професійній команді все складніше, поки що багато бігаємо, але все це буде піде нам тільки на користь.
– А якщо в замість зборів, ти би зараз вирушив на безлюдний острів, то які б три речі взяв?
– Мабуть, здоров’я, бутси та батьків.
Кирило Зайков:
– Кирило, які зараз у тебе відчуття, перед першим в житті збором із професійним клубом?
– Відчуття, звичайно, незвичні, адже така тривала підготовка до чемпіонату України. Ми же, зі свого боку, будемо намагатися доводити, що нас не дарма взяли в команду, не відставати від інших хлопців, робити все, як вони, а далі вже подивимося, що буде.
– Що для тебе особисто значить таке стажування?
– Звичайно, у першу чергу, це додавання у фізичних та технічних навиках. Поки що ще не було роботи із м’ячем, і тактичних навчань, але все це ще буде, і ми будемо намагатися все виконувати, що від нас вимагають.
– Яка у тебе найближча мета?
– Звичайно хочеться грати в футбол, підписати перший контракт, і у подальшому бути професійним футболістом і мати футболку з власним прізвищем.
– Якщо трохи пожартувати, то скажи, якби зараз ти летів не на збори, а на безлюдний острів, то які б три речі взяв би з собою?
– Бутси і футбольну форму.
– А третє?
– Не знаю, можливо одяг. Не голим же там ходити (сміється).
– Одяг – це багато. А якщо дну річ?
– Шампунь би взяв (сміємося).
До нашого жартівного опитування приєднався і один з досвідчених виконавців – Ігор Варцаба.
– Ігоре, а які три речі ти би взяв на безлюдний острів?
– Шампунь я точно брати не буду, а оскільки я воротар, то навіть на безлюдний острів, я би взяв із собою рукавички, мабуть якусь цікаву книгу та машину часу, щоб у будь-який момент звідти можна було улетіти.
Прес-служба СК «Дніпро-1»