Найкращий гравець вересня у Першій лізі Олександр Назаренко розповів про свою адаптацію у новому колективі, перехід у дорослий футбол, а також про виступи у юнацькій збірній.

– Олександре, ПФЛ спільно зі UA-Футбол визнали вас найкращим гравцем вересня у Першій лізі, провівши опитування серед експертів. Для вас має значення перемога у номінації? 
– Звичайно, мене переповнюють позитивні емоції. Для мене особисто перемога в цій номінації не має великого значення, адже без партнерів по команді не вдалося би отримати таке визнання. Вони зробили дуже багато для мого успіху. Водночас, звісно все одно приємно, що за мною слідкують і відзначають.

– Вам лише 18 років, але на полі дієте не за роками впевнено, розкуто. І головне, маєте місце у стартовому складі. На вас не тисне така відповідальність, адже граєте у складі команди з великими амбіціями?
– Звісно, на мені велика відповідальність. Тренер мені довіряє, тому я повинен виправдовувати його очікування і не розчаровувати. На полі не відчуваю хвилювання, після стартового свистку відкидаю всі зайві думки, зосереджуюсь лише на футболі.

– Із ким із партнерів вам найбільш комфортно грається на полі? 
– Мені комфортно грати з усіма партнерами з СК”Дніпро-1”. Найкраще відчуваємо один одного з Сергієм Кравченком, Олексієм Чичиковим та Олександром Сніжком. З цими футболістами прекрасно взаємодіємо на полі. Приємно, коли маєш можливість грати з такими досвідченими гравцями як Кравченко та Чичиков, вони прекрасно бачать поле, вміло відкриваються.

– На якій позиції на полі відчуваєте себе найбільш комфортно?
– У дитинстві тривалий час гравому на лівому фланзі нападу. Коли перейшов в академію “Дніпра”, почав грати під нападником, але досить швидко повернувся на свою рідну позицію. Відчуваю себе дуже комфортно лівим вінгером. Мені подобається діяти з глибини, підключатися до атаки та забивати.

– Ви перейшли до команди влітку, чи відразу порозумілися з Дмитром Михайленком?
– Спочатку мені було досить складно. Півтора-два місяця адаптовувався в новому колективі. Дмитро Станіславович хороший спеціаліст, відразу порозумілися з ним. Головний тренер багато підказував мені, допомагав, говорив, що завжди потрібно приймати правильні рішення під час гри. Відзначу, що Дмитро Михайленко з повагою ставиться до гравців, не дозволяє собі грубощів, хамства.

– Можна сказати, що ви вже перейшли з дитячого футболу на дорослий рівень? Освоїлися в ньому?
– Я грав у Другій лізі, а там футбол далеко не дитячий. У Першій лізі футбол більш високого рівня. Вважаю, що провів достатньо часу у дорослому футболі, щоб освоїтися на такому рівні. Звичайно, бувають моменти, коли сумую за дитячим футболом. Хочеться вийти та зіграти декілька матчів за ДЮФЛУ, але цей час вже пройшов. Рухаюся лише вперед, до нових перемог. Чи відчував перевагу над іншими у матчах ДЮФЛУ? Коли тренувався за дубль, а грав в ДЮФЛУ, то часто було легко грати, здобувати перемоги, але зізнаюся, що не хворів зірковістю. На футбольному полі всі рівні.

– У Першій лізі більш інтелектуальний футбол? Команди тактично гнучкі, футболісти більш технічні?
– У Другій лізі було багато силової боротьби, але вона також присутня і у Першій лізі. Тут є декілька команд, які демонструють швидкий, технічний, інтелектуальний футбол. Назвав би такими СК “Дніпро-1”, “Колос” та “Волинь”.

– Наскільки вам допомагає досвід Першої ліги у складі юнацької збірної? У команді привітали з виходом в Еліт-раунд U-19?
– Мене викликали до юнацької збірної, був разом з командою у кваліфікації в Албанії, але до складу потрапляв нечасто. Зокрема, зіграв 35 хвилин у матчі з Норвегією, після цього мене замінили, адже нашого захисника вилучили і тренер змушений був робити тактичну заміну ще у першому таймі. Після цього матчу більше не виходив на поле.

Я не опускаю руки, не засмучуюся. Знав, коли повернуся в СК “Дніпро-1”, не буде часу засмучуватися, адже перед командою стоїть завдання виходу у Прем’єр-Лігу, тому потрібно багато працювати. Наставник збірної Сергій Попов мені нічого конкретного не говорив, але наскільки я зрозумів, головний тренер розраховує на мене, я маю більше працювати, доводити право на місце в складі своєю роботою на тренуваннях.

Так, команда привітала з виходом в елітраунд. Хлопці жартували, що я дуже багато сил витратив і натякали тренерському штабу, що мені потрібно буде декілька днів, щоб відновитися (сміється).

– Ви є вихованцем академії “Дніпра”. Напевно, з дитинства мріяли грати за основну команду?
– Я мріяв зіграти за “Дніпро”, за команду свого міста. Чудово, що моя мрія здійснилася. Для мене велика честь грати у стартовому складі СК ”Дніпро-1”.

– Які у вас глобальні чи локальні цілі у футболі?
– На даний момент хочеться разом з СК”Дніпро-1” вийти у Прем’єр-Лігу. Якщо говорити про глобальні цілі, звісно, мрію виграти Лігу чемпіонів.

Прес-служба СК “Дніпро-1” за матеріалами ua-football.com та ПФЛ