Прес-конференція головного тренера СК «Дніпро-1» Дмитра Михайленка:

– Сьогодні нам не вдалося дати бій супернику, якщо дивитися на рахунок, хоча настрій був серйозний. На сьогоднішній день це наш такий рівень. Можливо, за рахунком ми могли і зіграти краще, але мені важко чимось докоряти хлопцям: тут зовсім інший темп, швидкості, у першу чергу, в прийнятті рішень і за помилки тут карають зовсім по іншому – втрати м’яча на своїй половині поля завершуються або ударом, або гострим моментом. Тому, я дещо розчарований результатом, але, тим не менш, зроблено багато. Півфінал Кубка – це хороше досягнення для молодої команди і це ми сказали в роздягальні, де похвалили хлопців і попрохали не засмучуватися. Напевно, наші Кубки ще попереду.

– Як ви мотивували команду в перерві, коли рахунок вже був 0:3?

– Нам треба було реагувати, тому що план на гру був не давати супернику простору в атаці, а саме так нам забили четвертий гол, адже просто є різниця у швидкості у атакуючих гравців «Динамо» і нашої команди, тому давати їм простір дуже небезпечно. Перший тайм ми планували  грати по іншому, більше тримати захист, але три пропущених м’яча змусили нас діяти інакше. Ми стали більше накривати суперника, наскільки це було можливо, і в нагороду отримали за це забитий м’яч. А слова були звичайні. Хлопці не повинні були опустити руки в цій ситуації, а просто продовжити грати в футбол, шукати шанси біля чужих воріт, і звичайно, коли ти розкриваєшся, то граєш менш компактно в обороні, і тут на перший план виходить індивідуальна майстерність захисників. Тут, в цілому ми впоралися, хоча пропустили один м’яч, але вважаю, що другий тайм провели нормально.

– Якщо не дивитися на рахунок, як оціните матч з точки зору досвіду?

– Так, все це йде в банк досвіду. Для багатьох гравців цей матч стане своєрідним тестом, як діють в УПЛ, тому матч потрібно розглядати в цьому ракурсі.

– Чому Мємєшев вийшов не з перших хвилин?

–  Нам потрібна була швидкість, і думали, що Єгор Чегурко нам надасть її більше. А Ярослав Поплавка – людина, що нас вивела у півфінал, тому вирішили дати йому шанс. Це просто було таке тренерське рішення, яке пов’язане з тактичними моментами.

– Наскільки важко, після такої гри, знову буде переключитися на Другу лігу? Не очікуєте емоційного спаду у гравців?

– Можливо, він і буде, адже будь-який футболіст  живе заради таких матчів, тому з цим потрібно вміти впоратись і переходити з одного стану в інший, коли сьогодні на стадіоні 12 тисяч глядачів, і чудова атмосфера, а потім повертаєшся до реалій, в яких ти постійно знаходишся. Тобто, такі ігри повинні змушувати тебе повертатися туди, де грають динамівці – це найголовніший мотив.

– З боку здавалося, що команді не вистачає сьогодні агресії?

– Агресії дійсно не вистачає, але не вистачає в першу чергу досвіду ведення боротьби на такому рівні, на таких швидкостях. Але звідки вони візьмуться? Звідки ця агресія з’явиться у Супряги або Чегурка? Вони ніколи не грали на такому рівні! Тут зовсім інші швидкості, ти не встигаєш навіть підійти до суперника. Агресія це не той випадок, коли ти стрибаєш на суперника і отримуєш жовту чи червону карту. Це коли ти встигаєш за темпом гри і як раз цього нам не вистачає, і як наслідок з трибуни здається, що не вистачає агресії. Просто ми поки що не можемо працювати на тих швидкостях, на яких діють динамівці.

– Якби матч з «Динамо» був завтра, ви щось змінили би у підготовці до гри, або в складі або тактиці?

– Ні, нічого не змінював би. Просто образливо, що помилки тут караються зовсім інакше. Наприклад, при першому голі після обрізки добре зіграв Бєсєдін – прокинув м’яч, пішов на пенальті. Це вже досвід і швидке орієнтування у ситуації. І другий гол –це вже висока індивідуальна майстерність Шепелева. Не можна надіятись, що на такому рівні тебе будуть пробачати за такі помилки. Хотілось би уникнути таких помилок, але з «Динамо» це дуже важко.

– Вам не здається, що саме помилка Кравченка при першому голі потім погано подіяла на молодих хлопців, хоча до цього гра була більш-менш рівна?

– Відчуття можливо і було, що на рівних, але вся гра відбувалася на нашій половині поля і навіть той контроль м’яча, що у нас був – це все було біля наших воріт, при цьому наші позиції були розкриті, а от швидкості динамівців дуже високі. Тому будь-яка втрата могла стати вирішальною. Ми могли грати просто на відбій, розраховуючи на ривок Супряги, але ми б зовсім не контролювали м’яч і картинка була б зовсім іншою. І той стиль гри, що ми обрали, він досить небезпечний, коли граєш проти таких команд. Але хлопці в Академії грають саме так, і щось тут змінювати немає сенсу, і ми не можемо по іншому. І я не думаю, що якби ми грали простіше і закритіше, це призвело б до чогось позитивного. Тому треба було уникнути помилок. Але той же Кравченко веде гру, не боїться грати вперед, хоча нас і покарали після його помилки, але це футбол.

– На ваш погляд, коли команда забила гол, у неї з’явився шанс повернути інтригу?

– Так, був шанс, як би ми не пропусти невдовзі четвертий гол після доволі простої комбінації. Всі голи суперник забивав не після тримання м’яча, а після відбору і швидкої атаки. За рахунком 1:3 підказували ще більше вірити в себе, тиснути суперника  і відбирати м’яч на їх половині поля. Нам треба було менше дотиків витрачати на атаку – швидкій відбір і одразу довести атаку до удару. Але це не виходило. Були помилки в прийнятті рішень і дуже швидко кияни забили четвертий гол. Проте, мені здалося, що з рахунком 1:3 шанс повернутися у гру у нас був.

Прес-служба СК «Дніпро-1»