Минулими вихідними команда СК «Дніпро-1» U-19 провела свій останній матч в осінній частині першості. У бесіді з головним тренером юніорів Віктором Біцюрою ми підбили підсумки старту його підлеглих на новому рівні.

– Ваша команда дебютувала у цьому сезоні у вищій лізі. Що вийшло, чим задоволені або розчаровані?

– Новий рівень є завжди цікавим. Тут зовсім інша швидкість, інше мислення, інтенсивність. Звичайно, ми зробили шаг вперед, піднялися на невеличку сходинку. Подивилися на хлопців в нових умовах. Основною метою було сформувати нову команду, тому що багато хлопців перейшли до U-21. Переглядали багато футболістів 2003-04 років народження, награвали зв’язки. І ближче до закінчення цієї частини сезону можна вже сказати, що відбулися помітні зрушення. Хлопці адаптувалися, відчували себе впевненіше, і багато що почало виходити. Але ще треба багато працювати, працювати й працювати.

– Ваша команда є чи не наймолодшою у лізі. Поясність, будь ласка, вболівальникам, які саме складнощі це викликає? У чому різниця між футболістом у 17 років та у 19 років?

– Різниця в основних критеріях, за якими оцінюють футболістів: швидкість, швидкість мислення, вміння вести боротьбу, швидкісна техніка. Все це тут на рівень вище. І під час такого переходу від дитячого футболу до вже майже дорослого потрібен час на адаптацію.

– Зрозуміло, що вашим головним завданням є підготовка кадрів для молодіжного та основного складів. Але ж не повірю, що спортсмени зовсім не звертають увагу на результат. Чи є терпіння у тренерів, футболістів проходити через цю смугу поразок та нічиїх?

– Амбіції, звичайно, є, і будь-яка людина, що займається спортом, має силу волі, характер, прагнення до перемоги. Ми ці якості також маємо і бажаємо перемагати. Але треба розуміти, до чого ми наразі готові. Як би ми не бажали перемагати, це дуже важко. При цьому ми намагаємось триматися напрямку, у якому працює перша команда. Якщо й не граємо першим номером, намагаємося контролювати м’яч, проявляти те, що демонструємо на тренуваннях. Якби грали суто на результат, закривалися б в обороні, очок здобули б набагато більше, але це – шлях в нікуди. Тому дійсно важливим є терпіння, психологічна рівновага і вміння тримати удар. Це стосується як гравців, так і тренерського штабу. Вважаю, що ми готові до цього. І повторюся: в останніх трьох-чотирьох матчах було помітно, що йде прогрес. Хлопці, які у перших іграх виглядали не яскраво, почали себе проявляти. Приймають вірні рішення, спокійніше працюють під тиском, зберігають м’яч, обіграють один в один.

– Кого б все-таки виокремили персонально? Хто, може, здивував?

– Я не прибічник виокремлювати когось, але заслуговує уваги, наприклад, Кірєєв, який грає у нас в центральній зоні. Він 2001 року народження і грає проти однолітків, але його якості дозволяють сподіватися, що він виросте у топ-гравця. Є низка юних гравців: Ярмолюк, Лебедєв, Кононов – це найближчий резерв, на який ми будемо розраховувати після нового року. Ярмолюк виглядав останнім часом значно яскравіше, ніж на початку чемпіонату, те ж стосується Лебедєва. Їм було важко тримати темп: починали з 20-30 хвилин, а потім грали вже півтора-два тайми.

Клуб розвивається, спираючись на вихованців академії, і ми намагаємося дивитися усіх наших хлопців. Зокрема, взимку поповнить нас ще група гравців з академії 2003 року народження.

– Коли збираєтесь після відпустки? Як готуватиметесь до весняної частини першості?

– Плануємо зібратися 20 січня. Проведемо медобстеження, тестування та матимемо 7-8 тренувальних тижнів до поновлення чемпіонату. На початку березня відбудуться вже офіційні матчі. Участі у турнірах наразі не плануємо; будемо шукати спаринг-партнерів для товариських матчів.