Післяматчева пресконференція головного тренера «Дніпра-1» Ігоря Йовічевіча:

– Ми були ближчими до перемоги як у кубковому матчі, так і сьогодні. Мали достатньо моментів, аби виграти. Вирівняли їхній інтенсивний футбол, вертикальні передачі та стандартні положення – їхню кращу карту. І скористалися нашими картами у фазі атаки, нашим планом на гру. Але не вистачило знову реалізації. Як я трохи пожартував зараз у флеш-інтерв’ю – останній удар купується за євро. І недаремно Холланд чи інший футболіст коштують десятки мільйонів. У цьому полягає маленька різниця. Нам ще треба створити бомбардира. Гадаю, з часом набуватимемо досвіду, щоб наступні моменти вони спокійно реалізовували. Виграшна гра, у якій ми зростали з кожною хвилиною і у другому таймі повністю захопили територію. Не пам’ятаю жодного моменту, окрім помилки під кінець матчу, яку ми подарували. Вже втретє у цій частині сезону ми не пропустили. Ми дуже додали у командній грі в обороні, що тішить мене як тренера: чітка дисципліна, бажання перемогти, виграти єдиноборства. Раніше «Олександрії» програвали, а сьогодні були кращими та грали з позиції сили. І вболівальники це помічають. З часом вони заповнюватимуть трибуни, даватимуть нам вітер у спину, щоб вигравати такі матчі.

– Що все-таки робити з реалізацією? Шукати чи працювати?

– Як кажуть усі тренери, треба працювати. Це єдиний вихід із ситуації, який дає впевненість. Треба багато тренувати, повторювати, бити з точку в точку, як каже пан Леоненко. Ми працюємо над такими ситуаціями, але має пройти деякий час. Треба, щоб ці моменти вирішувались на підсвідомості, щоб могли додушити суперника до кінця. Така ситуація була сьогодні і у кубковому матчі, і проти «Маріуполя». Це все були виграшні ігри, але нам не вистачає останнього удару. Працюємо над цим, створюємо моменти. І чим більше матчів проводитимемо таким чином, набагато більше перемог прийде.

– Чи не зойкнуло всередині: той же суперник, той же гравець, і на тому ж місці обрізка…

– Напевно, і в нього щось було на підсвідомості. Ми вже бачили по пасу Валери на Ігнатенка, що на нього виходить футболіст. Але добре, що так закінчилося. Могло бути гірше. Утім, ще раз скажу, що я задоволений командними діями; і планом на гру сьогодні ми заслужили перемогу.

– Чим зумовлені експерименти зі зміною флангами Назаренка та Чуже?

– Саме природна позиція є якраз ця. Але задум був тактичний. На Пашаєва, який любить давати вертикальні передачі – і «Александрія», коли грає з двома форвардами, має декілька варіантів загострення – мав висуватися легкий футболіст з легкими ногами. Назаренко може краще реагувати на передачі від Пашаєва чи Бабогла. А з іншого флангу Вантух більше підключається до атак і поводиться як вінгер. І Чуже має відповідальність, щоб витримати весь матч, бігаючи вперед- назад. Тому тактичний задум був добрий. Але коли побачили, що взяли гру під контроль, сказали змінитися флангами, аби вони діяли більш природно і принесли більше користі в атаці.

– Чи було несподіванкою те, що «Олександрія» вийшла з трьома центральними захисниками та діяла за схемою 3-4-3?

– Так, було несподівано, коли ми побачили склад. Але ми готуємося до різних формацій. І вже мали досвід гри проти трьох захисників у матчі з «Ворсклою». Після 10 хвилин гри сьогодні зробили корекцію і налагодили дії. На початку мали проблеми через те, що зовнішню ротацію робив Гречишкін. Ми це зупинили, і суперник після цього не мав іншого виходу, окрім довгих передач. А ми вигравали підбори та готували наші атаки.