В інтерв’ю з капітаном команди Сергієм Кравченком обговорили перший контрольний матч «Дніпра-1» на зборі та не залишили поза уваги цікаву сьогоднішню дату.

– Які враження залишив матч проти ТСК? Взагалі, це лише товариська гра чи результат все ж таки має значення?

– Враження залишилися не дуже… Зрозуміло, що тривають збори, зрозуміло, що є навантаження. Але могли зіграти краще. Результат, на мій погляд, завжди є важливим. На тлі втоми чи ні – вигравати хочеться завжди. Гадаю, так має бути. Розуміємо, що це збори, і ми переслідуємо інші цілі, але все одно хочеться перемагати й демонструвати гарну гру.

– Ти вийшов на другий тайм, коли команда програвала, і весь час заводив та підбадьорював партнерів…

– Ми програвали. Якщо був би інший рахунок, можна було б поводитися спокійніше. Хотілося відігратися, активніше діяти. Зрозуміло, що ноги важкі зараз, але треба демонструвати характер.

– 45 хвилин, які провів на полі, у нинішньому стані – оптимальний час? Міг зіграти більше або, може, втомився і за тайм?

– Вважаю, рішення тренерського штабу було вірним. Зараз у нас багато бігової роботи на тренуваннях, значні навантаження. Гадаю, що міг би зіграти й більше. Гра для мене – завжди свято, і хочеться грати якомога більше. Але розумніше зараз отримувати саме таке ігрове навантаження, як учора.

– Дивився ще раз гру? І взагалі, повтори чи окремі фрагменти контрольних матчів переглядаєш?

– Так, ввечері дивився другий тайм. Переглядаю усі матчі, тим більше зараз для цього є можливість. Достатньо просто зайти на YouTube. Раніше, пам’ятаю, завжди просив оператора зробити диск із записом. Доводилося чекати день чи два, потім лише дивитися. А зараз на телефоні все миттєво.

– З появою новачків помітно зросла конкуренція у команді. Це потребує від гравців іншого ставлення до тренувань?

– Конкуренція завжди підвищує рівень команди. Кожен футболіст, який поважає себе, хоче грати. Є бажання. Конкуренція є запорукою зросту та стовідсоткової віддачі.

– Сьогодні Тетянин День. Може, когось хочеш привітати?

– (посміхається) Так, у мене дружина Тетяна. До речі, рік чи два тому, зізнаюся, забув, що саме 25 січня цей день. Також на зборах були тоді. Після того навіть у телефон записав, але не забув і без цього нагадування. Вранці зателефонував, привітав улюблену дружину. Але, як їй вже казав, щось несправедливість якась є – чому не має такого ж гучного Дня Сергія? (сміється) Радий, що у мене є дружина Тетяна, і у неї такий день. Вітаю її. Шкода, що ми не разом сьогодні, але збори нетривалі, і незабаром зустрінемось вдома.