Вінгер «Дніпра-1» Олексій Чичиков в інтерв`ю офіційному сайту УПЛ коментує ігровий сезон, втрату місця в основі та специфіку футболу на холоді:
— Олексію, минула майже половина сезону. Як можете оцінити виступ Вашої команди?
— Звичайно, могло бути краще — хотілось, аби було краще. Просто я не забуваю, що в деяких поєдинках ми не добрали очок, у деяких (наприклад, із «Десною») нам пощастило здобути кращий результат, аніж того диктувала логіка гри. Поки ми на дев’ятому місці, й боротьба за першу шістку триває.
— Чи погодитеся з деякими експертами, що «Дніпро-1» виявився не в усьому готовим до Favbet Ліги?
— На одній із прес-конференцій наш наставник сказав: у команді немає «золотої середини» в плані кадрів — у нас або дуже досвідчені гравці, або дуже молоді. Тобто є великий розрив у кадрах: або ті, кому за 30, або ті, кому до 23. При тому, що ми вдало стартували, а потім, очевидно, не змогли вчасно перебудуватися, бо в нижчих лігах звикли атакувати в кожній грі. Ще мали таку проблему — фізично «просідали» в других таймах, чого зараз уже немає.
— Довелося почути думку, мовляв, виступаючи в Другій та Першій лігах, «Дніпро-1» був настільки сильнішим за конкурентів, що саме це «вилізло боком» поточного сезону в іграх Favbet Ліги…
— Не можу сказати, що ми якось зазналися чи відчули себе великими. Для нас це пробний рік в УПЛ, нам треба адаптуватись, освоїтися. Маємо дуже талановиту молодь, але недосвідчену — багато футболістів узагалі не грали на такому рівні.
— Іще цікавий момент із категорії «зв’язок минулого з теперішнім»: і в Другій лізі, й у Першій Ваша команда потерпала насамперед від значної кількості пропущених м’ячів; тепер, виступаючи в топ-дивізіоні, маєте аналогічну проблему.
— Ми дуже багато працюємо на тренуваннях, зокрема — над тактикою, відпрацьовуючи, крім іншого, виходи: з оборони в атаку, з атаки в оборону. На тренуваннях виходить майже все, а в матчах — інакше.
— Склалося враження, що вже протягом сезону «Дніпро-1» змінив — чи видозмінив — тактичну схему: тепер, на противагу середині літа, Ваша команда атакує й контролює м’яч набагато рідше. Це свідомий крок чи таке рішення диктують конкретні ігри?
— Можна сказати — життя змусило. З певної точки зору, ключовим для нас поки був матч із «Маріуполем»: ми їм нічим не поступилися по грі, але програли, після чого настав спад. І тренерський штаб вирішив, що на цьому відрізку треба насамперед брати очки, тобто зробити ставку на оборону. Вже взимку зможемо все відкоригувати.
— Ближче до середини осені Ви втратили місце в основному складі, зазвичай виходячи на заміну. Із чим, на Вашу думку, це пов’язано?
— У тому ж поєдинку з «Маріуполем» у мене була травма. Потрібен був час на відновлення, в світлі чого пішло на користь «вікно» в сезоні. Я відновився, але, як відомо, зразу в основу не ставлять.
— Минулими вихідними в Україні різко похолодало. За таких умов футболісти перед матчами натирають організми зігріваючими мазями. Однак уважний перегляд ігор доводить: не всі органи захищені від морозу…
— Раніше дозволяли грати в шапках, а зараз усе жорсткіше; припустімо, якщо в тебе термокостюм іншого кольору, порівняно з ігровою формою, вийдеш на поле з футболкою на голе тіло. Можна розтерти руки, тулуб, ноги й пальці ніг; решта частина тіла мерзне. Найболючіше мороз переносять вуха. Так, на цих вихідних було непросто, але це ніщо, порівняно з одним матчем проти «Шахтаря», коли я ще виступав за «Зірку»: тоді температура була десь мінус 20, у мене виникла думка, що коли м’яч влучить у вухо, воно просто розламається…
За матеріалами офіційного зайту УПЛ