Головний тренер СК «Дніпро-1» Олександр Кучер прокоментував на пресконференції підсумки переможного гостьового поєдинку проти одеського «Чорноморця».

– Ми, звичайно, готувалися і розуміли, що нам тут буде дуже важко, тому що знаємо, що Роман Григорчук вміє робити добрі команди, і він тут таку і зробив. І той же «Шахтар» в Одесі втратив очки. Розуміли, що буде агресивна гра, і на це налаштовувалися. Знали, що будуть проти нас грати один в один, грати на третього, вскривати зони. Суперник добре оборонявся, і у першому таймі у нас була перевага в контролі м’яча, а от гострих моментів по пальцях можна порахувати. В другому таймі ми вже почали агресивно діяти, звичайно пішли вперед, але припустилися непотрібної для нас помилки – цей момент ще треба буде розібрати, тому що ми не можемо такі голи пропускати. Але на це хлопці дуже добре відреагували, забили два м’ячі і для нас це дуже важлива перемога. Хочу їм подякувати за ту самовіддачу, яку сьогодні вони показали.

– Який переломний момент сьогодні був у грі?

– Було видно, що хлопці грали з великим бажанням, хоча і пропустили гол. Можливо він і надав свій вплив – хлопці одразу відреагували, пішли вперед і забили гол у відповідь. Після цього емоційний наш стан був вже краще, і тепер треба було вже забити і довести гру до логічного кінця.  І ми це зробили. Повторюся, що це для нас дуже важлива перемога.

– Що відчули, коли Артем Довбик двічі не забив пенальті?

– Насправді, я не розумію, чому скасували перший гол, момент там дуже специфічний. Одна справа, що до того, чи був пенальті, там може момент був до штрафного майданчику і, як кажуть, 50 на 50. Усі говорять, до речі, що ми пенальті багато б’ємо, але ж на нашу користь навпаки не дають чисті пенальті. В Олександрії у першому весняному матчі на перший хвилині на нашу користь не ставлять чистий пенальті, причому з вилученням. З «Рухом» на нашу користь не призначили пенальті. І таких моментів можна порахувати багато. Справа у тому, що ми атакуємо і постійно знаходимося у чужому штрафному майданчику, тому і ставлять пенальті. Туди ж треба добігати, щоб 11-метрові призначали, а якщо ти не добігаєш, то звісно, що ніхто і не буде ставити. У першому таймі сьогодні теж був чистий пенальті у ворота «Чорноморця», але арбітр його не призначив. Це ж все треба розуміти. Ми теж хочемо грати і перемагати. Призначайте те, що є, і не треба щось придумувати.

– А велику кількість жовтих карток господарям як ви прокоментуєте?

– Ми нещодавно грали із «Інгульцем», і там нам стільки карток роздали – ну дві ще по ділу, а інші я не розумію, за що були. Нам тоді дали чи п’ять, чи шість, а у суперників була одна. І при цьому ми постійно в атаці були. Як на це реагувати?

– Близькі стосунки судді до одного з ваших керівників не є секретом…

– Які стосунки? Не розумію…

– З Красніковим. (показуючи телефон) Ось тут було написано.

– Вперше про це чую.

– Ви вперше, а ми читаємо, що нам присилають, і була така інформація.

– Можу сказати одне: я, так, є родичем Краснікова. Він хрестив мою дитину. А про те, що ви кажете, я вперше чую.

– Ви відносно не так давно почали тренерську кар’єру. Як зараз почуваєте собі у новому статусі?

– Звикаю. Спочатку були моменти, коли хотілося по бровці пробігти, десь підключитися в атаку, чи у захист (посміхається). Зараз вже більш спокійніше ставлюся. Можна сказати, що пристосувався.

– У свої роботі ви покладаєтесь на якогось фахівця, чи футбол якоїсь країни?

– Такого немає. Я багато пограв, попрацював з багатьма тренерами (Луческу, Фонсека, Шевченко) і у кожного по трошечки щось взяв, а до цього вже своє додаю. Треба розвиватися.