Післяматчева пресконференція головного тренера «Маріуполя» Олександра Бабича:

– Програли. Але життя на цьому не закінчується. Треба тримати удар, і ми з ним впораємося. Гратимемо у другій шістці, будемо до останнього боротися за стикові матчі. Зараз найголовніше – відновитися, адже граємо на Кубок за два дні. Хлопці, граючи у більшості, здійснили дуже багато швидкісної роботи, тому треба замислитися вже над кубковою грою.

– Після гри ви довго йшли поруч з арбітром. Про що розмовляли?

– Він відпрацював на «відмінно». Що ми можемо. Лише потиснути руки. Є інший момент, який засмучує. Ми пропустили перший гол всімох. Двох гравців вилучили, і ми просили гравців «Дніпра-1» вибити м’яч, аби провести заміну травмованого гравця. Це дещо засмучує. Зрозуміло, що «Дніпро-1» у більшості тиснув, створював моменти, але перший гол пропустили, коли не було ще одного гравця. Якраз не встигли закрити цю позицію.

– Здається, в вас ще є шанси зачепитися за шістку…

– Ні, шансів вже немає. Це був останній тур. Ми втратили 4 очки на рівному місці, коли пропустили на останніх хвилинах у матчах з «Ворсклою» та «Карпатами». Їх і не вистачило.

– Вас влаштовувала нічия, але за рахунку 0:0 у меншості ви випустили форварда Фоміна. Чому?

– Нам був потрібен перший форвард, щоб зберігати м’яч і виходити в атаку. Фомін відпрацьовував і в обороні. Сподівалися й на те, що буде шанс забити. Не вийшло.

– У другій шістці може скластися така ситуація, що лише 7 місце братиме участь у стикових матчах…

– Ми ще у Кубка беремо участь. Там стоїть задача мінімум пройти до фіналу. Будемо до кінця намагатися нижню шістку. Є 10 матчів, будемо готуватися. Але зараз перша задача – кубковий матч. Треба привести гравців у функціональний та психологічний стан. Розуміємо та знаємо, як це зробити.

– Перші два вилучення були за порушення у середині поля. Чи виправдані вони були у центрі поля?

– Що стосується Яворського, то можу сказати, що він перший був на м’ячі. Так, Хобленко прокиду вав, а Яворський грав перший у м’яч. Вже потім вони зіштовхнулися. Момент був динамічний, і треба його дивитися. Емоції зашкалювали тоді. А Чоботенко… Футбол тим і чудовий, що є підкати, двобої. Якщо б там було порушення з метою завдати травму, суперник би не встав. Знаючи Чоботенка, якщо він хотів би завдати травми, цей футболіст залишився б лежати. Але Чоботенко грав у м’яч. Так, це було досить агресивно, але зараз така трактовка у арбітрів, тому що ж ми можемо зробити. ВАР сказав, що це червона картка.

– Я мав на увазі те, наскільки виправдана така агресія у центрі поля, де немає небезпеки воротам…

– Яка команда виграє середину поля, та веде гру. Було помітно бажання виграти цю зону відбором, агресією. Це був ігровий момент. Жовта картка – ще нехай. Але пряма червона… Як на мене, це тоді не футбол, а балет.

– Вам не здається, що після введення ВАР в Україні команди мають відпрацьовувати гру у меншості, адже у кожному матчі з ВАР є мінімум 1-2 вилучення?

– Це вже після того, як ми зустрілися з ВАРом, будемо щось відпрацьовувати. Треба бути трохи хитрішими. Агресія має бути з холодною головою, тому є зараз, над чим замислитися. Сьогодні ми вперше грали з ВАРом і зіграли невдало, скажімо так.