Після бойового матчу з Колосом ми поспілкувалися з хавбеком Дніпра-1 Данилом Ігнатенко.
– Сьогодні тобі довелося грати без звичного партнера у середині поля Олександра Піхальонка, і до того ж за незвичної схеми. Наскільки вдалося втілити задуми?
– Так, без Піхи важко грати, він – мозок команди. Коли суперник грає у п’ять захисників, він може знайти гостру передачу, аби розкрити оборону. Що стосується схеми, то вона не є для мене новою. Я звик грати в одного опорного, навіть, можливо, так легше: я бачу все поле. Ми бажали створити більше гостроти біля воріт суперника, але так вийшло, що створили те, що було. Добре, що не дали багато створити й біля власних воріт. Вважаю результат закономірним.
– Головний тренер сказав, що гра Колоса у три центральні захисники якраз підходило до вашої схеми. Були готові до цього?
– Взагалі-то, ми вважали, що вони гратимуть у чотири захисники, але коли сказали, що буде п’ять оборонців, перебудувалися. У такій грі не вистачало Артема Довбика та його вміння чіплятися за м’яч. Але Олексій Хобленко вийшов та зіграв добре. Гадаю, сьогодні вийшло те, що бажали.
– Жовта картка не дасть можливості тобі зіграти у наступному турі, і з урахування пропуску гри проти Шахтаря ти не вийдеш у двох матчах. Будеш накопичувати сили на останні матчі сезону?
– Так вийшло, це не було навмисне порушення. Страхував партнера. Можливо, дещо закислився, не оцінив ситуацію. Побіг, гадав, що встигну зіграти у м’яч, але промахнувся. В нас буде важка наступна гра з Минаєм, потрібно брати очки. Після Минаю – Шахтар. Але нічого, гадаю, хлопці впораються. Усе в наших силах.
– Після останніх матчів одне з найпопулярніших запитань, у чому ви знаходите мотивацію?
– Перед нами Олександрія, і в нас задача зараз їх обігнати. Сьогодні ми зрівнялися. Граємо за своє ім’я, за клуб, за тренерів. Та повертаємо борги усім, хто нас переміг у першому колі. Вважаю, ми тоді програвали незаслужено, підвів нас коронавірус. І зараз можна побачити, що ми демонструємо свою гру: перемогли Десну, Ворсклу, могли виграти у Олександрії. Зараз перебуваємо на тому рівні, на якому мали бути у першому колі.