За відсутності дискваліфікованого головного тренера «ВПК-Агро»  Сергія Соловйова керував командою та спілкувався з журналістами директор клубу Володимир Книш:

– Гра йшла до другого голу. Якби не прикра помилка воротаря, ми б потріпали нерви «Дніпру-1». Цей гол змусив нас розкритися. А грати проти «Дніпра-1» у відкритий футбол… Табло потім демонструє цю різницю. Якби ми не пропустили на початку другого тайму, змусили б суперника діяти, як і в першому. Окрім того, що вони забили, не мали більше моментів. Вони б продовжували б мучитися, і ми б отримали шанс зіграти результативно. А коли розкриваєшся, майстерність футболістів одразу кидається у вічі.

– Як готувався «ВПК-Агро» до матчу? Про що казали?

– Звісно, ця гра стояла окремо, ми до неї готувалися. Як готувалися (посміхається)… В нас ігри на третій день. Тож, ми підійшли до матчу наприкінці марафону. За вдалого результату можна було б вважати всю половину сезону успішною. Але див не буває. Ця помилка змусила нас розкритися, а майстерності та фізичних сил у «Дніпра-1» більше.

– Ця гра підбила риску під першою половиною сезону. Як би ви її оцінили?

– Ми у другій лізі зіграли лише 18 матчів і одразу вийшли до першої. Через пандемію ми 7 місяців взагалі не готувались. Звісно, маємо такі гойдалки, коли зараз за 90 днів зіграли 23 матчі. Кожен четвертий день гра. Звичайно, це велике перевантаження, через це ми маємо великий лазарет. Ключові гравці не витримали такого тему, ще й 99 відсотків команди перехворіла на ковід. Набиваємо гулі, і гадаю, взимку нормально попрацюємо, буде прогрес.

– Чим поясните те, що на власному полі здобули значно менше очок, ніж на виїзді?

– Все просто. Ми тут лише граємо, а не тренуємося. Це поле для нас як виїзне. Плюс в нас немає особливої матеріально-технічної бази. Люди на ігри збираються з коліс. На виїзд ми їдемо хоча б до готелю всі разом.

– Які плани на міжсезоння? Чи збираєтесь підсилюватись?

– Підсилюватися однозначно потрібно. Цього потребують усі лінії, особливо захист. Чесно кажучи, велика проблема була з крайніми захисниками, які грали фактично без замін. Наша мета – закріпитися у першій лізі, підібратися до десятки. Треба підсилитися, зігратися та у наступному році виглядати цікавіше. Будемо збиратися наприкінці січня – на початку лютого.