Півзахисник CК “Дніпро-1” Валентин Рубчинський в інтерв`ю «Українському футболу» підбив підсумки першої частини сезону
.– Зимова пауза була своєчасною для Дніпра-1?
– Ми чи не найпершими почали грати. Під кінець вже трохи «наїлися». Добре, що в кінці сезону був результат, що додавало команді натхнення.
– Що стало ключовим у сходженні Дніпра-1 нагору після жахливого старту сезону?
– Влітку прийшли в команду новачки. В них не було часу адаптуватися. Знадобився час, аби ми вивчили манеру гри один одного. Це стало запорукою виходу з кризи.
– Від’їзд Артема Довбика в Жирону сильно вдарив по команді?
– Було важко. Вся гра Дніпра-1 будувалася навколо Артема і ми повинні були вчитися грати без Довбика. Потім приїхав Олександр Філіппов і став непоганою заміною. Почав забивати, віддавати гольові паси.
– Матчі проти яких суперників вам запам’яталися найбільше?
– В цьому сезоні перемога над Шахтарем (3:1). Почали не дуже, пропустили швидкий гол, загубили темп. Потім вдалося налагодити гру, відігратися. Стало легше, зловив нашу гру і вже не віддали її.
– Дніпро-1 заходив в сезон з Олександром Кучером, але після перших матчів він подав у відставку після серії невдалих результатів. Де зламався механізм, який привів Дніпро-1 до другого місця минулого сезону?
– Я вважаю, що ми провалили збори. Готувалися в Ужгороді, але суперники були зовсім не того рівня, як Панатінаїкос. По-друге, в команду прийшли 5-6 чоловік, потрібно було зігратися, відчути ритм.
– Відхід тандему Кучер-Красніков з Дніпра-1 міг підкосити команду?
– Ми робили все, що нас просив тренерський штаб. Десь не виходило, не було результату. Хороші матчі чергувалися з поганими. Це не провина виключно Олександра Миколайовича, а всіх гравців.
– Коли ви для себе усвідомили, що настав переломний момент?
– В нас дуже хороший колектив, який не падав духом. Прийшов новий тренер, дав емоцій. Повернулися до Дніпра і пішло-поїхало.
– Вас не лякав переїзд до Дніпра, який поруч із зоною бойових дій? В Ужгороді обстановка кардинально інша.
– Із українців всі були готові їхати. Ніхто не боявся. Якщо Кривбас дома грає, чому ми не можемо?
– А от легіонери, здається, не всі були готові…
– З розумінням ставлюсь до рішення легіонерів.
– Коли матч з Олександрією затягнувся на 5 годин, не було думки, що в Ужгороді такої фігні не було?
– Було дуже тяжко грати 5 годин, але ми з розумінням віднеслись до цього. Добре взагалі, що ми в такий час можемо грати у футбол, навіть якщо це буде і 5 годин.
– Дніпру-1 довго згадуватимуть той факт, що ви перший в історії клуб, який за один сезон вилетів з усіх турнірів УЄФА. Що скажете про суперників, з якими довелося грати у єврокубках?
– Неприємно було вилітати з трьох єврокубків. В такий час потрапили, коли пішов спад в команди. Торік ми грали в групі ЛК, цього року нікуди не вийшли, а наступного разу може ще далі пройти.
В першому матчі з Панатінаїкосом ми в другому таймі провалилися, пропустили кілька контратак, а так гра була рівною. В Афінах дали бій, могли дотискати суперника, але ми багатьох гравців втратили через отруєння. Зі Славією не пішла перша гра, вони тактично та фізично нас переграли, а потім було важко з 0:3 відіграватися.
Виліт від Спартака – це вже пішов ефект накопичення. Поразка за поразкою, потім пішов тренер. На матч-відповідь виходили під керівництвом Валерія Городова та Євгена Баришнікова.
– Всередині команди не доходило до обопільних звинувачень?
– Крайнього ніхто не шукав. Всі розуміли, що звинувачувати можна тільки себе. Може, через це згодом прийшов результат.
– За своїм потенціалом Дніпро-1, попри всі негаразди, міг проходити в євроосінь?
– Якби ми грали так, як в середині чемпіонату, то могли розраховувати на успіх.
– Що такого зробив Юрій Максимов, аби витягнути Дніпро-1 з кризи?
– Пройшов час, з’явилася зіграність і пішли перемоги. Настрій покращився в команді.
– З появою нового тренера сильно змінилася гра Дніпра-1?
– Він сказав, що ми всі хороші футболісти в роботі з м’ячем. Дуже сильні в атаці, але потрібно агресивніше відбирати м’яч, додати в пресингу. Повинні грати на рівних з усіма командами в чемпіонаті.
– Особистий вплив Максимова на вас відчули на собі?
– Коли він прийшов, то з усіма провів індивідуальні розмови. Хотів дізнатися про кожного все. Який в кого характер, над якими компонентам гри потрібно додати. І це пішло на користь.
– Після такої успішної серії, на що Дніпро-1 може розраховувати в другій половині сезону?
– Якщо ми пройдемо хороші збори, не буде травм, нікого не втратимо, є всі шанси поборотися чемпіонство.
– Готові на себе взяти функції лідера, якщо взимку Піхальонок або Сваток залишать команду?
– Їх відхід буде великою втратою для Дніпра-1. Як показав приклад Довбика, за наявності рівноцінної заміни та часу, щоб зігратися, то в якості ми точно не втратимо.
– Дніпро-1 минулого сезону боровся за чемпіонство з Шахтарем та Зорею. Зараз кількість претендентів збільшилась.
– Я думаю, що боротьба триватиме до останнього туру. Тим цікавіше. Ніхто не захоче поступатися.
– Як вам рівень цього чемпіонату?
– Зараз більш-менш команди рівні. Кожна команда може зробити сюрприз супернику. Можемо обіграти Шахтар і програти Ворсклі. Так само і наші суперники можуть втратити очки. Тим цікавіше.
– Хто з команд УПЛ вас по-хорошому здивував?
– У Шахтаря з появою нового тренера покращилася організація, малюнок гри. Кривбас демонструє дуже агресивний футбол, якій досить важко протистояти. Всі захищаються та атакують. Характерна команда.
– В першій половині сезону виросла кількість вилучень. Це наслідок наявності VAR на кожному матчі?
– Гадаю, що так. Якщо без VAR могли десь щось не помітити або розцінити, як фол на жовту або взагалі нічого, то з VAR може створити оманливе враження про межу жорсткості в тому чи іншому моменті, а в динаміці все виглядало зовсім не так.
– Хто з ваших одноклубників заслуговує бути запрошеним до національної збірної України?
– Ми вже другий сезон боремося за чемпіонство і представництво Дніпра-1 могло б бути значно більшим, у нас є дуже хороші футболісти. Я вважаю, що Руслан Бабенко, Олександр Філіппов і Олексій Гуцуляк, які можуть створити якісну конкуренцію.
– Комерційний директор Дніпра-1 В’ячеслав Фрідман в інтерв`ю нашому сайту розповів, що Олександр Кучер помітив вас після першого тренування з основою. Цікаво почути вашу версію .
– Я дуже вдячний Олександру Миколайовичу, що дав мені шанс себе проявити. Спочатку я просто тренувався з першою командою і сильно не розраховував бути на перших ролях. В нас досить сильна була конкуренція. Як показав час, цей шанс я використав і хочу ставати кращим та рухатись вперед.
– Ви народилися в Луцьку, але в досить ранньому віці переїхали в академію Дніпра. Як так сталося, що Кварцяний вас не помітив?
– Я перейшов в Дніпро 12-13 років. Не думаю, що Кварцяному було діло до академії. Коли я переходив з ДЮФШ Волинь в Дніпро, мені не одразу віддали документи.
– Вам свідомо перешкоджали?
– Їм не сподобалося, що я переходжу в Дніпро. Казали, що на мене серйозно розраховують. На той час академія Дніпра в плані інфраструктури була потужнішою за Волинь, де можливості були більш скромніші.
– Досить дивно чути, що ваш перехід з Волині в Дніпро затягували, враховуючи зв’язок колишніх інвесторів обох клубів.
– Не думаю, що на рівні дитячого футболу це було принципово. В такому віці сьогодні тобі подобається футбол, а завтра можеш на щось інше переключитися.
– В академії Дніпра ви по часу перетнулися з Михайлом Мудриком. Вже тоді було видно, як далеко він може зайти?
– Міша на рік за мене старший. Він грав за команду 2001 року. Видно було вже тоді, що хлопець перспективний. Багато забивав, техніка божевільна.
«Коли була третя травма хотів довести всім, що вони помиляються»
– У своїй кар’єрі ви пройшли чимало випробувань. Декілька разів рвали хрести та попри все змогли про себе заявити. Як в найважчий період в життя не махнути на все рукою?
– Було дуже тяжко. Молодий хлопець не розумів, як можна півроку без футболу? Я ледь не плакав. Не знав, що робити. Не розумів, на що чекати
– Екс-футболіст та тренер ФК Дніпро Олександр Поклонський порівнював вас з Олександром Заваровим. А з ким би ви себе порівняли?
– Не хочу вдаватися в такі порівняння. Мені імпонують багато гравців, які грають на високого рівня. Я прагну дійти до їх рівня, грати як вони. Не здавався, вірив в себе.
– Психологічні бар’єри складно було долати, коли ти заново вчишся грати в футбол?
– Така травма потребує тривалого лікування. Неприємно було дивитися, коли хлопці можуть грати, а ти ні. Засмучуєшся. І воно так тебе прибиває. Думаєш: може я вже не наздожену хлопців по рівню? Пройшов час і все стало навкруги своя.
– Що вас тримало?
– Стержень, підтримка друзів та близьких. Хлопці з U-19 говорили, що все буде добре і буду грати.
– Ви на власному досвіді зіштовхувались з таким ставленням, що вас вже банально списали та всерйоз не розраховували.
– Не без цього. Коли вже була третя травма було бажання довести всім, що вони помиляються.
– Зараз проблеми зі здоров’ям не турбують.
– Все добре. Стараюсь тримати себе в формі. навіть під час відпустки.
– Хто з гравців сьогодення є прикладом для наслідування?
– Дуже подобається Алькантара, як він грав в Баварії. Де Брюйне, Беллінгем.
– І всі травмовані, що цікаво:)
– 🙂
– Ви граєте центрхава. На які позиції вас відряджали в якості експерименту?
– Кучер ставив мене лівим вінгером.
– А в захисті? Як Зінченко в Арсеналі.
– Потрібно володіти певними навичками та мати розуміння футболу, який був в Артети та Гвардіоли. Це не так легко. Одна справа, коли ти більшість часу граєш на м’ячі і зовсім інша, коли ти змушений оборонятися постійно.
– Комерційний директор Дніпра-1 В’ячеслав Фрідман в інтерв’ю нашому сайту критикував Руслана Ротаня за рішення не брати вас на Євро-2023. Як ви сприйняли рішення екс-наставника молодіжки?
– Цілком нормально. Руслан Петрович на мою позицію бачив гравця з іншими функціями. Це його рішення. Коли я ще був в команді, то було помітно, що можна далеко зайти на цьому турнірі. Не пощастило вийти до фіналу, але путівка на Олімпіаду – теж непоганий результат.
– В лютому вам виповниться 22 роки. Розраховуєте отримати запрошення в Олімпійську збірну України?
– Це вже вирішуватимуть тренери.
– Ви зіграли у всіх поєдинках відбору на молодіжне Євро-2025. Наскільки відрізається футбол Ротаня від того, що пропонує Унаї Мельгоса?
– Мельгоса хоче бачити більш агресивний футбол, вертикальніший. Щоб більше за спину відкривалися. Це відрізняється від футболу Ротаня. Ми швидко зрозуміли нові вимоги.
– П’ять перемог з п’яти, драматична перемога над Англією (3:2). Може скластися враження, що вас складно буде зупинити..
– Попереду чекають складні матчу Ми ще не грали з Сербією. Виїзд в Англію. Вони точно захочуть взяти реванш.
– Проти англійців було цікаво спробувати себе на фоні однолітків, які на провідних ролях в клубах АПЛ?
– Було дуже цікаво зіграти. Старалися, щоб вони не обігрували нас один в один. В цьому компоненті вони дуже сильні. Зіграли на контратаках, забили три голи і виграли ту гру.
– Після того, як Англія відіграла 2 м’ячі не було в думках грати на утримання рахунку?
– Англійці нас притиснули. Ми не відходили від свого ритму. Грали до кінця, не дивлячись на результат. Хотіли грати в свій футбол з першої та до останньої хвилини.
– Звідки були сили бігти на 94-й хвилині?
– В Кощицях весь стадіон нас підтримував. Це додавало сил битися до кінця. Я зіграв там багато матчів з Дніпром-1 у єврокубках. Можна сказати, що почували себе як вдома.