На другому зборі в Туреччині з «Дніпро-1» працює 18-річний Андрій Кірєєв. Опорний хавбек до цього грав за команду U-19 та взимку був залучений до молодіжки. Тепер він опановує новий для себе рівень, і це привід для більш детального знайомства.

– Як і коли дізнався, що маєш вирушати на збір з основним складом? Що відчув одразу?

– Мені повідомили про це за шість днів до вильоту. Коли дізнався, сприйняв новину з деяким хвилюванням. Але й зрадів, звичайно. Дуже хотілося проявити себе, показати, на що є здатним.

– Що казали тренери з U-19? Чи не жартували з цього приводу хлопці?

– Мені телефонував Віктор Григорович Біцюра, також сказав, що я їду з першою командою, привітав. А хлопці лише трохи «притравили» (посміхається).

– Які враження після тижня тренувань у Туреччині?

– Все відмінно! Гарний колектив, хлопці дуже добре ставляться, підказують.

– Чи було окреме спілкування з тренером з приводу його очікувань від тебе або певних завдань?

– Так, під час зборів ми спілкуємося. Він каже, щоб я дивився та запам’ятовував, як що роблять партнери. Попереджав, що я гратиму з китайцями, отримаю ігровий час.

– До цього матчу ти не брав участі у спарингах. Як оціниш 90 хвилин, які провів на полі?

– Коли виходив, зізнаюсь, трохи хвилювався. Але вже у ході матчу почувався нормально. Для мене та команди гра була, можна сказати, непогана, але, на превеликий жаль, не вдалося досягти результату.

– Багато хто каже, що рахунок не відповідає змісту гри. Суперник з двох ударів двічі забив…

– Дійсно. Вони виконали дві подачі та забили два голи. Ми мали моменти, які, на жаль, не вдалося реалізувати.

– Після гри тобі телефонували з дому? Чи обговорював гру з батьком, тренерами?

– Так, звичайно. І телефонували, і повідомлення надсилали, вітали. Все добре.

– Зовсім не було критики?

– Підсумувати все, що казали, можна так: для першого разу непогано.

– Напевно, проти команди з Китаю та грав вперше. Чи помітив якусь їхню відмінність у футбольній школі?

– Найголовніша відмінність зараз для мене, що тут вже дорослий футбол. Все відбувається швидше, суперники значно потужніші, і треба якомога швидше приймати рішення. Як з м’ячем, так і без нього.

– Учора був повний вихідний день. Як провів його?

– Відпочивав та відновлювався. Пограли з хлопцями через сітку у теніс-бол.

– З ким більше спілкуєшся у команді?

– Більше часу проводимо з однолітками, але спілкування добре складається з усіма хлопцями.

– І наостанок розкажи, будь ласка, вболівальникам про себе, як починав шлях у футболі.

– Займався у ДЮСШ-12, а до «Дніпра-1» прийшов рік тому до команди U-19. Ми грали у першій лізі чемпіонату України. З цього сезону граємо у вищій лізі. А на зимових зборах мене перевели до молодіжного складу.